ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ЗДОРОВЕГИ,
МОГО ВЧИТЕЛЯ

 

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет журналістики

 

 

Борис Потятиник

 

 

ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКА

 

 

Навчальний посібник

 


Львів

logo1

2010


УДК 070:004.738.5](075.8)

П 646

ББК 4612с18я73-1

 

 

Рекомендовано
кафедрою радіомовлення і телебачення
та вченою радою факультету журналістики
Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 10 від 5 липня 2010 р.)

 

Рецензенти:

Шуневич Б. І. –       доктор педагогічних наук, завідувач кафедри Львівського національного університету безпеки життєдіяльності;

 

Левченко О. М. –     кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Центру інформаційних технологій і дистанційного навчання Львівського національного університету ім. І. Франка

 

 

Потятиник Б. В.

П 646  Інтернет-журналістика : навч. посіб. / Борис Володимирович Потятиник. – Львів : ПАІС, 2010. – 244 с.

 

ISBN 978-966-1585-50-7

 

Інтернет-журналістику трактовано як історично четвертий (після преси, радіо і телебачення) різновид журналістики. Подано рекомендації стосовно підготовки матеріалів для новинно-аналітичних онлайнових ресурсів, запропоновано прогноз розвитку мережних медій.

Для студентів факультетів та відділень журналістики, соціальних комунікацій, дослідників у сфері масових комунікацій, журналістів-практиків та широкого кола зацікавлених журналістською проблематикою.

ББК 4612с18я73-1

 

 

ISBN 978-966-1585-50-7                  © Потятиник Б. В., 2010

                                                           © ПАІС, 2010


ДОКЛАДНИЙ ЗМІСТ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ........................................................................ 3

СКАРБИ НА СМІТНИКУ (ПЕРЕДМОВА) .................................. 5

Все і негайно.................................................................................. 5

Мережа справді культивує легкість, поквапливість і негайність реалізації бажань. Та, попри те, варто застерегти молодого читача від надмірних ілюзій, зокрема в журналістиці. Висловитися в Мережі дуже легко. Настільки легко, наскільки важко бути почутим

Нова зброя старої гвардії........................................................... 9

Вада багатьох поглядів на онлайнові медіа в тому, що це, по суті, філософія традиційних ЗМІ, які зайшли в Мережу. Але в тому й річ, що медійний ландшафт тут зовсім інший

ЩО ЦЕ ТАКЕ?.............................................................................. 11

Деякі онтологічні питання, які стосуються буття інтернет-журналістики, її доданої вартості і відмінностей від попередніх різновидів журналістики

Межі професії.............................................................................. 13

Що належить до інтернет-журналістики і що залишається за її межами? Це непросте питання, з огляду на той факт, що самі межі стають дедалі розмитішими

Онлайнова, мережева, мультимедійна..................................... 13

Терміни, які вживають на позначення того самого явища

Стирання меж............................................................................. 14

Бурхливий і безупинний розвиток комунікативних технологій зумовлює постійне існування «фронтіру», переднього краю, де межі професії виявляються мінливими і розмитими


Блоґи.......................................................................................... 21

Лише невеликий сегмент Мережі може претендувати на те, щоб називатися журналістикою – а саме той, у якому практикують журналістські стандарти збору інформації, перевірки, викладу, аналізу й узагальнення фактів. Дотримання чи недотримання професійних стандартів, з нашого погляду, і є тим водорозділом, який визначає належність блоґа чи інших нетрадиційних форм масової комунікації до журналістики

Новинні агрегатори і журналістика............................................ 26

Новинні інтернет-агрегатори не відносяться до журналістики у вузькому розумінні цього слова. Проте загалом вони, подібно до дайджестів чи рефератів, є важливим складником медійної індустрії, допомагаючи аудиторії структурувати і споживати інформацію

Дім, у якому живе журналістика................................................ 29

Мережа – не просто інструмент. Передусім йдеться про Інтернет як середовище, «дім», в якому й «мешкає» журналістика. У цьому середовищі шукають, відбирають і перевіряють інформацію, тут здійснюють журналістські розслідування і публікують їх результати, тут-таки спілкуються з читачем (глядачем) як потенційним співавтором публікації. Саме через це специфічне середовище первинний текст зазнає трансформацій, обростає коментарями, провокує дискусії, тобто починає жити окремим життям як типова інтернет-публікація

Перезавантаження...................................................................... 32

Його пов’язують із синергетичним ефектом мультимедійності, гіпертекстовості, надоперативності та інтерактивності. Більш радикальні візії журналістського майбутнього передбачають цілковиту відмову від традиційних оповідних форм

Четвертий різновид журналістики чи інтегральний медіум?........ 35

Історично інтернет-журналістика є четвертою після преси, радіо і телебачення. Цілком відмінна технологічна платформа – комп’ютерна мережа – та низка важливих розбіжностей є важливою підставою відособлення четвертого різновиду журналістики від трьох попередніх. Водночас на практиці вона стає першою, а в перспективі – єдиною


Деконструкція: мікро Vs. макро.............................................. 39

З одного боку, природа онлайнових медій, на відміну від традиційних ЗМІ, тяжіє до деконструкції, подрібненості, до розбивання матеріалу на «цеглинки»-мікротексти – так їх легше і зручніше шукати і використовувати. А з іншого – все ще зберігає своє значення традиційна медійна структура

100-відсоткова журналістика................................................... 42

ІЖ, цілком очевидно, має чимало вад. З огляду на масовість («Кожний – сам собі журналіст»), відхилень від фахових та етичних стандартів в онлайні було, є і буде значно більше, аніж у традиційних ЗМІ. Тому ми ведемо мову не про те, що є, а те, що може бути. Тобто порівнюємо ПОТЕНЦІАЛ старих і нових медій

ЯК ЦЕ РОБИТИ?.......................................................................... 45

Практичні рекомендації та поради з приводу підготовки і редагування матеріалів для новинно-аналітичних ресурсів

«Передусім веб» – Web-First Reporting.................................. 47

Система Web-First Reporting означає, що в конвергентних редакціях матеріали творяться насамперед для веб-сайту і лише опісля «скидаються» іншими каналами для аудиторії, яка поки що воліє сприймати паперові чи телевізійні версії. Ця тенденція, вочевидь, набирає обертів в журналістській практиці і разом з інтенсивною конвергенцією різних медійних форматів на основі Мережі призводить до трансформації журналістики

Веб-сайт – найголовніша частина
конвергентного медійного проекту
........................................... 48

Найповніший інформаційний пакет (без обмеження часу чи простору, з довідковими покликаннями, графікою, аудіо- та відеоілюстраціями, розлогими і численними коментарями) можливий саме в Мережі

Веб-інтегрованість...................................................................... 54

Особливості матеріалу, які дозволяють йому легко інтегруватися з тими сервісами, які на той час є в Мережі


Додана вартість.......................................................................... 56

Що таке додана вартість ІЖ і як її забезпечити?

Гіпертекстуальність................................................................... 56

Особливості гіпертекстуальності; зовнішні і внутрішні гіперпокликання, їх завдання; тло події

Мультимедійність...................................................................... 63

Взаємодія і взаємодоповнюваність різнорідних медіумів (тексту, аудіо, відео, анімації та нерухомих образів) залежно від вибору користувача; мультимедійний пакет; ієрархія мультимедійних форматів

Негайність та інтерактивність.................................................... 67

Як розвивати інтерактивність; оновлення в режимі нон-стоп: надоперативність і новинні серії, стрічка новин

Персоналізація........................................................................... 80

Сьогодні зростають можливості автоматичної адаптації інформаційних потоків у Мережі до індивідуальних запитів того чи іншого читача. Цебто кожен читає наче свою власну газету, виготовлену спеціально для нього в єдиному екземплярі. Daily Me («Я – щодня», «Мої новини») Ніколаса Негропонте. Персоналізований сервіс «My Times, I-Media – «індпошив у медійній сфері»

Підготовка контенту і техніка написання.............................. 84

Елементи вхідної сторінки. Фокус............................................ 84

Навігація..................................................................................... 86

«Про нас». Копірайт................................................................... 87

Техніка написання..................................................................... 90

Перекинута піраміда і п’ять W

Заголовки................................................................................... 92

Підзаголовки, резюме, анотації, врізки.................................... 94

Лаконічність як загальна вимога до організації тексту............ 96

Приклади та ілюстрації.............................................................. 99

Інформаційне перевантаження............................................... 103

Мова і стиль............................................................................. 103

Достовірність та акуратність................................................... 105


Інтернет-аудиторія: поєднання локальності і глобальності 107

Нетер суттєво різниться від читача традиційної газети: комп’ютер пропонує незрівнянно конкурентніше середовище. Людина, що відкрила свій ноутбук, має водночас кілька спокус або завдань. Передбачення Елвіна Тоффлера про демасифікацію масової комунікації, яке він зробив ще 1970 р., маючи на увазі тенденцію до фрагментації аудиторії дедалі більшою кількістю телеканалів і радіостанцій, ще більшою мірою справджується і для епохи Інтернету

Анонімність і легкість.............................................................. 108

Інтернет дає підстави вести мову про «натовп у квадраті».

Відкрита журналістика – Open Source Journalism

Бізнесові та організаційні моделі мережевих ЗМІ............. 111

Некомерційні моделі; комерційні та гібридні моделі; американський досвід; структурна перебудова і ройова філософія

ЩО ДАЛІ?................................................................................... 121

На основі теперішніх тенденцій зроблено спробу спрогнозувати деякі особливості розвитку новітніх медій та інтернет-журналістики

Співіснування медіумів: від конфлікту до синтезу.......... 123

В історії масової комунікації майже завжди існувала боротьба поміж різними медіумами, цебто між технологічно відмінними медіа-середовищами: преса і радіо, преса і телебачення, радіо і телебачення. Чи приніс Інтернет якісь зміни в ці розклади?

Трохи історії............................................................................. 123

Три сценарії розвитку.............................................................. 131

Конфлікти і критика.................................................................. 133

Згруповано конфлікти і критику за галузевим принципом: преса, телебачення, Інтернет

Преса........................................................................................ 133

Якісні газети: спіраль деградації; чому щоденники робляться схожими на тижневики?


Телебачення............................................................................. 144

«Інтернет – сила! Телєвізор – могила!»; досвід CNN

Інтернет-ЗМІ.............................................................................. 150

Філософська критика (Юрґен Габермас, Артур Шлезінгер, Поль Віріліо, «Смерть наративу» Бена Макінтира); політична критика (Інтернет як частин стратегії «керованого хаосу» в інтерпретації Олександра Дугіна); прагматична критика («Паразитарний характер» інтернет-ЗМІ, копіювання телевізійних прийомів)

Жанри: нове розмежування.................................................... 160

В останні десятиліття ХХ сторіччя простежувалася тенденція до стирання меж, до інтеграції жанрів. Припускаємо, що ця тенденція спостерігатиметься й надалі, адже до творення і розміщення в Мережі текстів (аматорська журналістика, блоґи) долучатиметься щораз більше людей. Багато з них не схильні дотримуватися якихось меж між жанрами з однієї простої причини: вони не знають про їх існування. Водночас, на нашу думку, набуватиме сили протилежна тенденція – до чіткішого розмежування і чистоти жанрів

Зміни в журналістській освіті................................................. 163

Нині особливо важливо готувати фахівців, спроможних застосовувати різні комунікаційні формати: текст, графіку, аудіо, відео

ПО ТОЙ БІК ТРАДИЦІЙНИХ ЗМІ (ПІСЛЯМОВА)................. 165

ТЕРМІНОЛОГІЯ......................................................................... 169

Винесено тлумачення деяких понять, щоб не перевантажувати практично зорієнтований посібник суто теоретичним матеріалом. Таким ключовим поняттям, як «віртуальність» та «масова комунікація», відведено значно більше місця, ніж іншим термінам, оскільки від їх належного розуміння залежить успішне засвоєння поданого матеріалу

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА................................................ 179

ЗАВДАННЯ ТА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 183

Запитання для самоконтролю................................................. 183

Практичні завдання................................................................. 187

Література для самостійного опрацювання............................ 192

ДОДАТОК.................................................................................... 193

Подано автентичні фрагменти перекладів на українську статей з відомих закордонних видань, які були вміщені на сайті Західної аналітичної групи та деяких інших ресурсах у 2006–2010 рр.

Філософія і психологія Мережі............................................... 193

БЕНДИК Едвід. Інтернет змінює фундамент нашої культури

МОРОЗОВ Євген. Інтернет: кілька міфів

МАКІНТАЙР Бен. Інтернет убиває розповідь

КАР Ніколас. Що робить Інтернет з нашим мозком?

КАСТЕЛЬС Мануель. Громадянин народжується в Мережі

БРУКС Девід. Вершники в бурі

Бізнесові та організаційні моделі........................................... 214

ДОЛГІН Александр. WEB 3.0 – рекомендаційні сервіси

МЕСІНҐ Майкл. Новий горизонт для новин

РАЙТ Роберт. Порятунок для газет – у межах досяжності

ГАРСІА Маріо. Що робити, коли люди вже знають, що є в газеті?

МАКАРЕНКО Вадим. Google допоможе газетам

ГЕПЕР Джон. Продавай новини або готуйся рахувати збитки

Інтерактивність........................................................................ 226

МОРАН Джо. Модна нині інтерактивність – слабкий замінник публічної сфери

КРОВІТЦ Гордон. Ввічливість в Інтернеті – це оксиморон?

Блоґи і журналістика................................................................ 230

СЕМКА Пьотр, ЯНКЕ Ігор. Блоґери повинні зберегти анонімність?

ДОВЖЕНКО Отар. Дорогий щоденнику!

СКАРБИ НА СМІТНИКУ
(Передмова)

Текст у Мережі постає як результат інформаційної гри, такого собі пасування м’яча поміж гравцями команди, кількісний склад якої відкритий і може збільшуватися до нескінченності. Якийсь анонімний пас може раптом круто перемінити хід усієї гри, а тисячі елементів, ураз перегрупувавшись, як у дитячій забавці-калейдоскопі, створять зовсім інший візерунок. Тут уже важко однозначно сказати, хто кого творить: Гравці – Гру чи навпаки. Не викликає сумніву, що Гра стимулює Гравців. Вона більшою мірою стає Суб’єктом, аніж самі Гравці.

Інтегруючи всі можливі у світі інформаційні потоки, веб породив надію на досягнення стану, який можна означити біблейським поняттям «всевідання». Мережева комп’ютерна технологія є надзвичайно потужним каталізатором, який з небаченою досі інтенсивністю і швидкістю дає змогу поєднувати внутрішні світи мільйонів індивідуумів, творячи віртуальну сферу. Тому віртуальність – це також інша свідомість або свідомість іншого, яка входить у мою. Тут можна було б вжити поняття «колективна» чи «велика свідомість» (докладніше про наше розуміння віртуальності див. розділ «Термінологія»).

ВСЕ І НЕГАЙНО

Віртуальна сфера не має простору в тому розумінні, в якому ми вживаємо це слово, характеризуючи реальність. У глобальній віртуальній сфері є, як висловлювався Маршалл Маклюген (Marshall McLuhan) у своїй знаменитій праці «Війна і мир в глобальному селі» (War and Peace in the Global Village), «все-тут-і-негайно» без звичних просторових і часових обмежень*.

Простір Мережі – парадоксальний за своєю суттю. Він містить процеси і явища цілком протилежного спрямування, які, проте, взаємодоповнюють і підживлюють одне одного.

Сумнозвісна поквапливість і поверховість у певний спосіб поєднуються в Мережі з неквапливою бібліотечною глибиною. Причому йдеться не тільки про сотні мільйонів віртуальних книг чи наукових праць, а й про спроби колективного осмислення тієї чи іншої проблеми. Опоненти, щоправда, зауважать, що Інтернет дає незрівнянно більше прикладів, коли анонімні коментарі лише спрощують, вульгаризують і, загалом, занижують обговорення проблеми. Це правда. Спонтанність дискусії не завжди гарантує найкращий результат. Однак у таких випадках на допомогу приходять модерування і селекція.

З одного боку, мають слушність медіа-критики, говорячи про засилля аматорства в Мережі та руйнування журналістської фахової культури. Генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів Айдан Вайт зізнався, що не вірить у спроможність Інтернету замінити собою традиційні медії. «Державним та деяким іншим організаціям вигідний розпад традиційної структури журналістики, – заявив він у своєму інтерв’ю, уміщеному в липневому номері Журналіста України за 2010 р. – Незважаючи на те, що в Інтернеті розвивається багато нових неперевершених медіа-проектів, вони є поганою заміною для професійних, високоетичних ЗМІ» .

Проте шановний генеральний секретар заледве чи міг би заперечити, що прикрою реальністю ХХ ст. була концентрація і централізація медіа-активів в руках кількох корпорацій. До того існувало безліч невеликих і середніх газет. І ось у ХХІ ст. на новому витку спіралі завдяки Інтернету знову спостерігаємо децентралізацію і розпорошення у сфері мас-медій. Як зазначено в доповіді дослідницького проекту «За досконалу журналістику», влада від журналістських інституцій «поступово переходить до окремого журналіста». Споживачі через пошук, електронну пошту, блоґи, соціальні медіа тяжіють до індивідуальних авторів і голосів, віддалених від інституційних брендів» [Pew Research Project 2009].

Окрім того, маємо в Мережі нову, небачену раніше хвилю есеїстики. Її більше не стримують просторові та часові обмеження, які були і досі характерні для традиційних ЗМІ (хто не знає сакраментальних фраз, на кшталт «Газетна шпальта – не безрозмірна» або «Тепер у телепрограмі – рекламна пауза»). Відсутність таких обмежень, звісно, не гарантує якості. У Мережу потрапляє есеїстика дуже різного ґатунку. Однак це вже питання фільтрування і добору, яке теж вирішується і на індивідуальному рівні, і системою мережевих рейтингів чи рекомендацій. В усякому разі, як виглядає, таких інструментів фільтрування інформації щороку більшає (про нові віяння в системах добору інформації див. рубрику «Web 3.0» в «Додатку»).

Один із ранніх негативних стереотипів про Інтернет, який гуляє світом ще з 90-х рр., містить твердження, що Мережа – велике і хаотичне «звалище культури». Якщо навіть прийняти це твердження, то варто було б говорити не просто про звалище, а про скарби на цьому звалищі. Причому слово «скарби» можемо трактувати не тільки в переносному, як присутність інтелектуально-духовних витворів, а й у прямому значенні.

Недарма ж з легкої руки французів світом пішов новий термін – «семантичний капіталізм». Ідеться про монетизацію масового і, здавалось би, безсистемного текстотворення в Мережі. «Розумні» програми уважно аналізують всю цю писанину в автоматичному режимі, окреслюючи інтелектуальні, емоційні і, врешті, споживацькі профілі сотень мільйонів користувачів (докладніше див. «Додаток»). У такий спосіб формують неоціненну інформацію для рекламної індустрії, зокрема для контекстної реклами. Зовсім не випадково найвищі сходинки світових рейтингів найзаможніших людей планети (зокрема у версії журналу Fortune у 2010 р.) посідають мексиканський медіа-магнат Карлос Слім та засновник Microsoft Біл Гейтс – особи, чий бізнес пов’язаний з комунікацією та обробкою інформації.

У частини молодих користувачів Інтернету складається враження, що стати інтернет-журналістом не так і важко. Варто тільки захотіти. Окрім бажання та інтернет-доступу, більше нічого, мовляв, і не треба. Зокрема й цього посібника, оскільки в Мережі все легко і просто. Тут ідеться про ЛЕГКІСТЬ як категорію і характеристику Мережі. Досить порівняти багатомісячну працю в архівах та бібліотеках з приголомшливою швидкістю майже негайного інтернет-пошуку.

Є й інший аспект цього питання. Упродовж тисячоліть людської історії легкість у комунікації асоціювалася передусім з думкою. Найлегше було подумати, скажімо, сформулювати нову ідею. Опісля йшли доволі трудомісткі операції заради донесення думки до аудиторії: писання, набір шрифтів, друк. Натомість у Мережі спостерігаємо цілком протилежну ситуацію: головне – сформулювати думку, а оприлюднити її – це вже просто і швидко.

Мережа справді культивує легкість, поквапливість і негайність реалізації бажань. Та, попри те, варто застерегти молодого читача від надмірних ілюзій, зокрема в журналістиці.

Ось він вирішив здивувати світ і виклав свої думки на власному міні-сайті, який потенційно доступний для безлічі читачів у Мережі, але… нічого не трапилося. Здавалося, що лише варто це опублікувати, аби світ завмер у захваті. А у відповідь – мовчанка. Отже, висловитися в Мережі дуже легко. Настільки легко, наскільки важко бути почутим.

У щоденній роботі із студентами не раз розмовляв з початківцями, які щойно запустили у світ свої інтернет-проекти. У них на обличчях можна було прочитати нерозуміння, подив і навіть обурення з приводу реакції невдячної публіки. Точніше її відсутності.

Ритм сучасного життя підштовхує читача до швидкісних версій досягнення поставленої мети. Телебачення та Інтернет пропонують безліч інструкцій, на кшталт «Три простих кроки в досягненні…», «Три іноземні мови за три тижні» тощо. Подібно до цього стрімкий розвиток різноманітних веб-сервісів дедалі більше бере на себе програмно-технологічний бік справи. Отож сьогодні початківцеві веб-журналістові не обов’язково володіти мовою HTML, не кажучи вже про серйозніші програмістські чи дизайнерські знання. Більше того, техніка частково бере на себе змістове наповнення інтернет-ресурсу. Наприклад, використовуючи технологію RSS-потоків, можна запустити на своєму сайті автоматичну стрічку новин. Інша справа, що сьогодні нікого не здивуєш усіма цими технологічними викрутасами. Здобути прихильність потенційних відвідувачів вашого інтернет-ресурсу можна тільки в один спосіб: через подачу унікального контенту, якого ніде більше не знайти. Отож це мають бути матеріали, які ви самі виносили і втілили в текстових, аудіо- чи відеоматеріалах. І тут обов’язково стане в пригоді освіта – формальна чи неформальна. Зокрема і журналістська.


НОВА ЗБРОЯ СТАРОЇ ГВАРДІЇ

Хибним є погляд на онлайнові медіа як, по суті, на філософію традиційних ЗМІ, котрі зайшли в Мережу. Насправді ж медійний ландшафт тут зовсім інший. Як аналогію наведемо війська, які колись звикли воювати стрункими шеренгами, а в часи появи автоматичної стрілецької зброї ця тактика виявилася самовбивчою: вояки, як живі мішені, просто підставляли себе під кулеметні черги. Подібно до кулемета, Інтернет докорінно змінює поведінку мас-медій.

Можливо, не кожен з-поміж тих молодих людей, які сьогодні мріють про журналістику, знає походження слова «преса». Кожен бачив це слово на спеціальних автомобілях. Дехто навіть встиг побувати в ложі «для преси». І хоча слово «преса» походить від друкарського верстата (за часів Йогана Гутенберга, в 1456 р., друкарський верстат справді нагадував прес для вичавлювання винограду), тепер його так само легко вживають на позначення телебачення чи радіо. Тобто преса давно вже стала синонімом журналістики в широкому розумінні. Тож ніхто і не здивується, почувши словосполучення «онлайнова преса», якій, перепрошую за каламбур, зовсім не потрібний друкарський прес, бо тиражування як такого тут немає. Відвідувачі (нетери), навіть якщо їх мільйони, звертаються безпосередньо до першоджерела – авторського тексту, розміщеного на веб-сайті. Це так, наче єдиний примірник газети одразу читає велика група людей – сотня чи й сотня тисяч. З тією, правда, відмінністю, що немає потреби залазити комусь на спину, аби краще розгледіти текст. Натомість усі читають – в максимально комфортних умовах. Щобільше – кожен читає наче власну газету, виготовлену спеціально для нього в єдиному екземплярі.

Авторові цих рядків ще не випадало мати справу з таким мінливим об’єктом. Скажімо, сьогодні саме мобільний телефон, точніше той універсальний мобільний мікрокомп’ютер, на який він перетворився, став найновішим і найдинамічнішим у своєму розвитку різновидом мас-медій. Згідно з оцінками ООН, на початок 2011 р. у світі діятиме близько 5 млрд мобільних телефонів. Ринок мобільного контенту, маркетингу та реклами виказує ознаки стрімкого глобального зростання понад 50% щороку (відповідно до прогнозів Borrell Associates). В експертному середовищі шириться думка, що сьогодні мало які ЗМІ можуть переважити iPhone, iPad, BlackBerry та інші подібні портативні пристрої в здатності налагодити миттєвий контакт із користувачем та запропонувати йому персоналізовані інформаційні добірки [Diversified Opportunities 2010].

Фахівці поквапливо вивчають альтернативні способи донесення інформації: кишенькові комп’ютери і смартфони, міні-проектори, рідери, «електронний папір». Які журналістські формати найкраще відповідають їм? Хто цю інформацію готуватиме і як її поширювати? Ми ще не маємо готових відповідей на ці та багато інших подібних запитань.

Мало не щокварталу мережева журналістика розкриває нові, невідомі доти грані. Йде пошук нових бізнес-моделей, способів поширення контенту (наприклад, у соціальних мережах), форм подачі матеріалу та інтерактивності. Це якраз той випадок, коли матеріалу надмір і важко дати собі з ним раду, коли в Мережі розгортаються надзвичайно цікаві процеси диверсифікації інформаційних послуг і водночас їх синтезу, коли на наших очах народжуються, вмирають і народжуються знову гібридні ресурси, які важко піддаються класифікації. Тому нариси, з нашого погляду, найкраще годяться для опису цього мінливого феномена.

Основою запропонованого навчального посібника є авторські міркування, засновані на власному досвіді та аналізі розвитку онлайнової журналістики в Україні та світі. Тут доречно також висловити вдячність Західній аналітичній групі, на сайті якої (www.zgroup.com.ua) розміщено якісні переклади та реферати статей з елітних закордонних видань. Деякі з них цитуємо в основному тексті посібника або ж подаємо їхні фрагменти в «Додатку».

Для спрощення вживаємо абревіатуру ІЖ – інтернет-журналістика. Слово «Мережа», як синонім до Інетернету, пишемо з великої літери, щоб відрізнити від локальних мереж. А також замість звичного поняття «посилання» використовуємо «покликання» («гіперпокликання»).


шмуц1

 

 

 

 

 

 



* Маклюген вперше опублікував згадану працю 1968 р., коли Управління перспективних досліджень APRA в США лише налагоджувало перші спроби двох комп’ютерів спілкуватися один з одним. Тобто задовго до поширення Інтернету. Тоді на піднесенні було телебачення. Але Маклюген пише не стільки про ТБ, скільки про електрику як «чисту інформацію», яка породжує, конструює і формує «глобальне село».