Становлення медійної критики в Україні
(в рамках розробки навчального курсу «Медіакритика») 
 

НАУКОВО - ДОСЛІДНА ТЕМА

Науковий керівник –  доктор філологічних наук, професор Потятиник Б.В.

термін виконання   3 р. (1.01.2010 – 31.12.2012)

 

- Передбачено отримати результати моніторингу та аналізу проблемних аспектів мас-медіа, патогенних медійних зон, пов’язаних з  питаннями екранної агресії, еротики і порнографії, маніпулятивних практик в рекламі і пропаганді, фальсифікаціями і містифікаціями, цензурою і свободою та відображенням цієї проблематики в медіакритичних публікаціях.

Застосування.  Результати дослідження будуть використані в роботі регіональних онлайнових ЗМІ, зокрема у діяльності інформаційної агенції «Захід-нет» – www.zaxid.netжурналі інституту Медіакритика та в навчальному процесі факультету журналістики.

1 етап дослідження.

 

Проведено моніторинг проблемних зон функціонування ЗМІ України, пов’язаних з  питаннями екранної агресії, еротики і порнографії, маніпулятивних практик в рекламі й пропаганді, фальсифікаціями і містифікаціями, цензурою і свободою,  зокрема розглянуто експлуатацію мотивів страху і тривоги в ЗМІ, взаємодію традиційних і новітніх мас-медій. Вивчено світовий досвід у цій галузі на прикладі медіакритики США та Росіїрозглянуто можливості адаптації його до українських реалій.

 

Взаємодія традиційних та новітніх медій призвела до критики інтернет-ЗМІ, яку ми розділяємо на три типи: філософську, політичну і прагматичну.  Філософська критика зокрема полягає у тому, що, як стверджує німецький філософ Юрґен Габермас (Jürgen Habermas) користування Інтернетом одночасно розширило і роздрібнило комунікативні контексти. Через це Інтернет має руйнівний вплив на авторитарні режими публічної сфери. До філософської критики віднесемо також міркування Поля Віріліо (Paul Virilio), зокрема про негативні аспекти інтерактивності та негайності. Об'єктом критики Поля Віріліо, окрім інтерактивності, є і загрозлива швидкість інформаційних процесів.

Припущення про "смерть наративу" під впливом Мережі є сенс розглядати як один з виявів інтернетофобії.

 

Типовим прикладом політичної критики є міркування про Інтернет взагалі та про новинні ресурси зокрема російського автора Олександра Дугіна, який пише про Інтернет як частину стратегії "керованого хаосу", за допомогою  якої США намагаються домінувати у світі.

 

Прагматична критика новинних інтернет-ресурсів концентрується на:

-  паразитарному характері їхньої діяльності, відсутності власного - з перших рук - репортерства;

-  неохайному стилі з великою кількістю фактичних і граматичних помилок, який є платою за гіпероперативність;

-  руйнуванні здатності читача концентруватися на значних текстах великого обсягу ("смерть наративу"), стимулюванні стрибкоподібної, поверхової уваги, фрагментарності сприйняття.

Результати дослідження узагальнено в публікаціях і тезах виступів.

 

2012 рік

 

У результаті критичного аналізу діяльності нових медій було виокремлено типологічні ознаки мережевих ЗМІ як історичного четвертого  різновиду журналістики після преси, радіо і телебачення. Описано модель оптимального функціонування мережевих ЗМІ в термінах мультимедійності, інтерактивності,  оперативності, гіпертекстовості та вимог, які випливають в цьому контексті до університетської підготовки редакційних працівників на факультетах журналістики. Новий навчальний предмет «Медіакритика» запроваджено до навчальної програми факультету журналістики.